Кішка в будинку! Бути чи не бути для людей з алергією?

Люди з алергією на кішок реагують на певні білки, які містяться в слині, шкірних лусочках (епітелії або лупі), шерсті і сечі.

Речовини, які викликають ці реакції, називаються алергенами. Алергія на кішок може викликати симптоми, починаючи від легких симптомів і закінчуючи такими, що загрожують життю, так званою анафілаксією.

Алергія на кішок – одна з найпоширеніших видів алергії. Відповідно до одного дослідження, близько 12 відсотків американців мають алергію на кішок, але в Європі вона набагато вище – близько 26 відсотків.

Швидкі факти про алергію на котів:

• Більшість людей відчувають легкі або помірні симптоми алергії.
• Деякі люди, які страждають алергією, можуть жити з кішками.
• До сих пір невідомо, чому у деяких людей розвивається алергія на кішок, а в інших ні. Величезну роль в цьому відіграє генетична схильність.

Які симптоми відчуває людина з алергією на кішок

Алергія зазвичай викликається білками, які знаходяться на шерсті, лупі кішок, а не самої шерстю.

Симптоми алергії на кішок варіюються в залежності від білка, який її викликає. Алергени котів настільки мікроскопічні, що при вдиханні можуть потрапляти безпосередньо в наші легені.

Найбільш поширені симптоми алергії на кішок включають в себе:

• напад астми (кашель, хрипи, дихання зі свистом)
• чхання або закладеність носа
• почервоніння очей або сльозотеча
• свербіж шкіри
• висип на ділянках тіла, які вступили в контакт з алергенами кішки
• кропив’янка

Дуже рідко у людей з алергією на кішок може розвинутися важка алергічна реакція, звана анафілаксією.

У людини, яка має алергію на кішок, можуть тривати симптоми навіть після того, як контакт з кішкою виключений. Це відбувається тому, що котяча лупа та інші алергени кішки можуть потрапити на меблі і килими, залишитися на одязі і затриматися на білизні, волоссі людини.

Як лікується алергія на кішок?

Якщо у вас є симптоми алергії після спілкування з домашнім улюбленцем рекомендуємо звернутися до лікаря-алерголога. Тільки лікар-алерголог зможе підібрати індивідуальне лікування алергії на котів. Люди з алергією, які хочуть жити з кішками або відвідувати приміщення, де є кішки, можуть зробити кілька речей, щоб впоратися з симптомами алергії:

1. Використання прописаних раніше лікарем-алергологом інгаляційних препаратів для лікування астми, антигістамінних препаратів і спреїв в ніс безпосередньо перед контактом з котом
2. Після ретельного збору анамнезу і результатів алерготестів, лікар може запропонувати алерген-специфічну імунотерапію (АСІТ), яка є єдиним методом лікування причини алергії. АСІТ поступово знижує чутливість імунної системи до певних алергенів. Впливаючи на організм дуже невеликими кількостями алергенів, ці уколи можуть зменшити серйозність алергічних реакцій.
3. Не використовуйте килими, так як вони можуть затримувати алергени домашніх тварин. Килим з низьким ворсом може зменшити концентрацію алергенів в будинках, де необхідно використовувати килимове покриття.
4. Тримайте домашніх тварин поза визначеними зонами: це спальня і ліжко.
5. Догляд: регулярно доглядайте за кішкою, використовуйте для миття спеціальні шампуні, які знижують рівень алергенів на шерсті.
6. Для фільтрації повітря використовуйте кондиціонер: очищувачі повітря HEPA можуть допомогти у видаленні алергенів.
7. Уникайте обіймів і поцілунків з кішками: мийте руки після того як їх гладите.
8. Довірте прибирання в квартирі людям, які не мають алергії до шерсті тварин.

До сьогодні, не розроблені ефективні методи профілактики, які можуть гарантувати, що у людини не буде розвиватися алергія на кішок.

Кішка в будинку задовго до народження дитини не гарантує відсутність алергії на неї.

Деякі дослідження припускають, що ранній контакт з тваринами може збільшити ризик розвитку алергії. Одна теорія полягає в тому, що вплив тварин на дуже ранніх етапах життя людини може підвищити чутливість тих, хто вже вразливий до алергії. Це змушує їх пізніше розвинути алергію на кішок. Дослідження 2015 року пов’язувало ранній вплив домашніх тварин на розвиток пізньої алергії.

Інші дослідження прийшли до протилежного висновку. Контакт з домашніми тваринами в ранньому віці може знизити ризик розвитку астми і алергії. Це означає, що переживання про розвиток можливої ​​алергії не повинні визначати, чи заводити домашню тварину. Але все ж таки, пацієнти, які вже мають алергію або діти, батьки яких мають алергію, мають підвищений ризик розвитку алергії на домашніх тварин.

Люди з деякими іншими видами алергії частіше розвивають алергію на кішок. Алергія на собак тісно пов’язана з алергією на кішок. Люди, які мають алергію на корів, свиней і коней, можуть також мати алергію на котів.

Як дізнатися, чи є у вас алергія на котів?

Більшість людей підозрюють, що у них алергія на кішок на підставі симптомів, які вони відчувають, коли вони поруч з кішками. Однак одні тільки симптоми не можуть підтвердити, на які саме білки у людини алергія. Тести на алергію, включаючи аналізи крові або шкірні прик-тести, можуть визначити, чи є у людини алергія на кішку.

Шкірний прик-тест включає в себе розміщення невеликої кількості звичайного котячого алергену на шкірі з наступним проколом шкіри, а потім очікування реакції.

Молекулярна алергодіагностика допоможе визначити алергію на конкретні білки тварин, на які у людини алергія, і може допомогти у виборі правильного лікування. Тест Алекс-2 – є саме таким тестом і рекомендований погоджувальними міжнародними документами для діагностики алергії. Тому люди, які мають алергію на кішок, але хочуть продовжувати жити з кішками, повинні звернутися до алерголога.

Алергія на кішку у дітей

Діти не можуть розповісти про свої симптоми алергії. Тому алергія на кішок у немовлят може залишитися непоміченою. Алергія у дітей може проявлятися у вигляді:

• частих застуд,
• кашель і свистяче дихання,
• проблем зі сном,
• висипу, в тому числі кропив’янки.

Якщо у вас є симптоми алергії, а в будинку живе кішка – зверніться до лікаря-алерголога. Не забувайте, що й інші побутові алергени, такі як пилові кліщі або цвіль, також можуть викликати симптоми алергії.

Отже, алергія на кішок може приносити незначний дискомфорт або проявлятися у вигляді важких анафілактичних реакцій. У деяких випадках можна продовжувати жити з котами, незважаючи на алергію. Тому зверніться до лікаря, щоб обговорити варіанти лікування вашої алергії. Алергія не повинна викликати страждання, тому прийміть активні заходи для мінімізації проявів алергії.