Омалізумаб – препарат для лікування хронічної кропив’янки

Що таке кропив’янка?

Кропив’янка – це стан, що характеризується наявністю пухирів (уртикарий) і ангіоневротичногонабряку.

Пухир виглядає, як опік кропивою: бліді пухирі на шкірі з почервонінням навколо, яке може зберігатися від декількох хвилин до 24 годин. Як правило, вони дуже сверблять, іноді людина навіть скаржиться на відчуття  в місці їх утворення.

Уртикарии можуть супроводжуватися набряком (до 40% випадків), але такий набряк може виникнути у деяких людей і сам по собі.

Що таке хронічна кропив’янка?

Хронічна кропив’янка характеризується щоденним або епізодичним виникненням пухирів та / або ангіоневротичного набряку протягом 6 і більше. тижнів. Це шкірне захворювання може зберігатися протягом 1-5 років, іноді довше.

Воно класифікується як спонтанне або індуковане, і обидва типи можуть співіснувати у одного пацієнта.

Що ж таке хронічна спонтанна кропив’янка та які у неї прояви?

Це захворювання належить до хронічних, які не мають конкретної причини або тригера. Його також називають хронічною ідіопатичною кропив’янкою.

Така кропив’янка проявляється у вигляді пухирів (уртикарий) на шкірі всього тіла і ці прояви тривають 6 і більше тижнів з або без ангіоневротичного набряку. Прояви викликають свербіння і заважають повсякденній діяльності в школі або на роботі.

Симптоми цієї хвороби можуть припинити прояви через декілька місяців. Проте приблизно у 50% випадків вони періодично з’являються протягом 3-5 років. А у 20% випадків – можуть зберігатися протягом більше 10 років.

Кропив’янка найчастіше виникає в результаті впливу біологічно активної речовини – гістаміну – на Н1-рецептори, які розташовані на клітинах ендотелію судин. В результаті чого з судинного русла звільняється рідинайі утворюється пухир. Гістамін також впливає на сенсорні нервові закінчення, що призводить до свербіння та почервоніння шкіри.

Хто найчастіше страждає на хронічну кропив’янку?

Захворювання найчастіше зустрічається у дорослих у віці від 20 до 40 років. Більшість досліджень повідомляють, що жінки страждають на нього майже у два рази частіше, ніж чоловіки.

У дитячій категорії воно найчастіше вражає дітей старшого віку та підлітків.

Що найчастіше викликає хронічну спонтанну кропив’янку?

У більшості випадків виявити критичний чинник хронічної кропив’янки не вдається. Можливі причини – це:

• аутоімунні захворювання
• гострі або хронічні інфекції
• псевдоалергія
• захворювання щитовидної залози
• захворювання шлунково-кишкового тракту тощо.

Підхід до лікування хронічної спонтанної кропив’янки може складатися з:

• Виявлення та усунення будь-яких основних причин
• Уникнення будь-якого відомого обтяжуючих факторів, таких як НПЗЗ
• Антигістамінних препаратів
• Omalizumab
• Циклоспорину
• Кортикостероїдів

Що таке омалізумаб?

Омалізумаб – це гуманізувоване моноклональне антитіло, яке зв’язується з циркулюючим імуноглобуліну Е (IgE) і зменшує вивільнення запальних медіаторів із тучних клітин і базофілів. Тим самим попереджаючи утворення пухирів на шкірі при хронічній кропив’янці.

В даний час Омалізумаб рекомендовано Міжнародними протоколами лікування тяжкої хронічної кропив’янки, алергічної астми для пацієнтів старше 12 років в якості додаткової терапії до антигістамінних препаратів.

Він вводиться у вигляді підшкірної ін’єкції один раз кожні 4 тижні.

Яка роль омалізумабу в лікуванні кропив’янки?

Це антитіло призначене для використання в якості другої лінії терапії для лікування хронічної спонтанної кропив’янки, яка не піддається лікуванню антигістамінними препаратами. Багато пацієнтів також не реагують на цілий ряд інших системних методів лікування, включаючи системні стероїди й імуномодулюючі препарати.

Як Омалізумаб працює при кропив’янці?

Імуноглобулін Е (IgE) грає важливу роль у розвитку алергічної реакції. Хоча захворювання часто розвивається не через дії алергену, IgE грає важливу роль в його розвитку.

Омалізумаб було розробленено для того, щоб розпізнавати і прикріплятися до певної структури присутнього у крові IgE. Це запобігає зв’язуванню IgE з високою спорідненістю рецепторів (FcεRI) на поверхні тучних клітин і базофілів, зменшуючи таким чином вивільнення медіаторів запалення і утворення уртикарий на шкірі.

Які побічні дії Омалізумаб?

Близько 10% пацієнтів, яким вводили цей препарат, скаржилися на головний біль і місцеві реакції (набряк, почервоніння, біль і свербіж в місці уколу).

Призначити препарати і підібрати дозування допоможе лікар-алерголог. Не зволікайте з лікуванням – зверніться до фахівця вже сьогодні.