Головне про дифтерію

Дифтерія – інфекційне захворювання, зазвичай вражає слизові оболонки носа і горла. Дифтерія зазвичай проявляється як біль в горлі, лихоманка, опухлі лімфовузли і слабкість. Але відмітний знак – це товстий сірий наліт, що покриває задню частину горла, який може блокувати дихальні шляхи і викликати обструкцію дихальних шляхів.

Дифтерія піддається лікуванню. Однак на пізніх стадіях токсини дифтерійної палички можуть вражати ваше серце, нирки і нервову систему. Навіть при лікуванні дифтерія може бути смертельною – від неї помирає до 3 відсотків людей, які захворіли на дифтерію. Показник вище для дітей до 15 років.

Дифтерію викликає бактерія Corynebacterium diphtheria. Зазвичай C. diphtheriae розмножується на поверхні слизової оболонки глотки та ротової порожнини. C. diphtheriae поширюється трьома шляхами:

Повітряно-крапельним. Коли заражена людина кашляє або чхає, з частинками слини можуть передаватися здоровим людям дифтерійна паличка.

Контактний. Люди іноді заражаються на дифтерію, при контакті з речами, до яких торкалася заражена людина, зазвичай це посуд, рушник та ін.

За якими ознаками можна запідозрити дифтерію?

Ознаки та симптоми дифтерії зазвичай починаються через 2-5 днів після зараження людини і можуть включати:

• Товстий, сірий наліт, що покриває ваше горло і мигдалини
• Біль в горлі і хрипота
• Збільшені лімфатичні вузли на шиї
• Утруднене дихання або прискорене дихання
• Виділення з носа
• Лихоманка і озноб
• Нездужання

Деякі люди можуть бути носіями дифтерійної палички і не мати ніяких проявів захворювання або мати неспецифічні симптоми такі, як слабкість, біль в горлі. Заражені люди, які не знають про свою хворобу, можуть поширювати інфекцію, не будучи хворими самі по собі.

Хто перебуває в групі ризику по зараженню дифтерією?

Люди з підвищеним ризиком зараження дифтерією це:

• Діти і дорослі, які не щеплені
• Люди, що живуть в антисанітарних умовах
• Той, хто подорожує в область, де дифтерія є ендемічною

Дифтерія рідко зустрічається в Сполучених Штатах і Західній Європі, де представники охорони здоров’я протягом десятиліть щеплять дітей проти цього захворювання. Проте, дифтерія все ще поширена в країнах, що розвиваються, де рівень імунізації низький.

У тих районах, де вакцинація проти дифтерії є стандартною, ця хвороба в основному становить загрозу для нещеплених або неадекватно щеплених людей.

Ускладнення дифтерія

Без лікування дифтерія може привести до:

Порушення дихання. Бактерії дифтерії можуть продукувати токсин. Цей токсин пошкоджує тканини в безпосередній області інфекції – як правило, ніс і горло. У цьому місці бактерії створюють жорстку плівку сірого кольору, що складається з мертвих клітин, бактерій і інших речовин. Ця плівка може перешкоджати проходженню повітря через дихальні шляхи.

Ураження серця. Дифтерійний токсин може поширитися через ваш кровотік і пошкодити інші тканини вашого тіла, такі як серцевий м’яз, викликаючи такі ускладнення, як запалення серцевого м’яза (міокардит). Пошкодження серця від міокардиту може бути незначним, проявлятися як незначні порушення на електрокардіограмі, або серйозним, приводячи до застійної серцевої недостатності і раптової смерті.

Ураження нервів. Токсин також може викликати пошкодження нервів. Типовим є ураження нервів в горлі, де погана нервова провідність може викликати труднощі при ковтанні. Токсин C. diphtheria пошкоджує нерви, які допомагають контролювати дихальні м’язи, ці м’язи можуть стати паралізованими.

Профілактика дифтерія

До появи антибіотиків дифтерія була поширеним захворюванням у маленьких дітей. Сьогодні хвороба не тільки піддається лікуванню, а й її можна запобігти за допомогою вакцини.

Вакцина проти дифтерії зазвичай поєднується з вакцинами проти правця та кашлюку. Вакцина «три в одному» відома як вакцина АКДС.

Вакцинація від дифтерії входить в список обов’язкових щеплень і графік її введення наступний:

• 2 місяці
• 4 місяці
• 6 місяців
• 18 місяців
• 6 років

Вакцина проти дифтерії ефективна при профілактиці дифтерії. Але можуть бути деякі побічні ефекти. Деякі діти можуть відчувати помірну лихоманку, сонливість або біль у місці ін’єкції після уколу. Рідко, вакцина викликає серйозні ускладнення у дитини.

Вакцинація для дорослих

Після початкової серії імунізацій в дитячому віці вам знадобляться повторні щеплення від дифтерії, щоб допомогти вам зберегти імунітет. Це тому, що імунітет до дифтерії з часом зникає. Дорослим рекомендована ревакцинація від дифтерії кожні 10 років.

Кілька фактів про дифтерію:

• Дифтерія передається іншим людям при тісному контакті з виділеннями з уражених носа, горла, очей і / або шкіри інфікованої людини.
• Дифтерії можна запобігти за допомогою безпечної та ефективної вакцини.
• Дифтерія може призвести до проблем з диханням, серцевої недостатності, паралічу, а іноді і до смерті.
• Майже кожна десята людина, котра захворіла на дифтерію, помре від неї.
• Більшість випадків дифтерії відбувається серед нещеплених або неадекватно щеплених людей.
• Лікування від дифтерії не завжди супроводжується тривалим імунітетом, тому навіть ті люди, які перенесли хворобу, повинні бути імунізовані.