Що таке кропив’янка?

Кропив’янка – це захворювання, яке характеризується висипанням на шкірі у вигляді пухирів (уртикарії) без рідини з почервонінням та вираженим свербінням. Назва кропив’янка походить від поширеної в Європі рослини дводомної кропиви Urtica dioica так, як висипання виглядають так як після контакту з кропивою. Кропив’янка може бути гострою або хронічною, спонтанною або індукованою.

Пухир це поверхневий набряк тілесного кольору або блідої шкіри, зазвичай з почервонінням, яке триває від декількох хвилин до 24 годин.

Кропив’янка може співіснувати з ангіоневротичним набряком, який є більш глибоким набряком шкіри або слизових оболонок.

Кропив’янка класифікується залежно від її тривалості.

• Гостра кропив’янка (тривалість < 6 тижнів, часто проходить протягом кількох годин або днів)
• Хронічна кропив’янка (тривалість > 6 тижнів, із щоденними або епізодичними висипаннями)

Хронічна кропив’янка може бути спонтанною або індукованою. Що це означає? Що висипання можуть з’являтися без будь-якої видимої причини чи за наявності тригера, наприклад, холод чи тепло.

Хронічна кропив’янка індукована має безліч різновидів:

• Дермографізм
• Холодова кропив’янка
• Холінергічна кропив’янка
• Контактна кропив’янка
• Відстрочена кропив’янка від тиску
• Сонячна кропив’янка
• Теплова кропив’янка
• Вібраційна кропив’янка
• Вібраційний ангіоневротичний набряк
• Аквагенна кропив’янка

Хто схильний до ризику мати кропив’янку і чому?

Кожна п’ята дитина або дорослий хоч раз переносить гостру кропив’янку протягом життя, незалежно від раси, статі та віку.

Гостра кропив’янка може виникати у новонароджених та дітей грудного віку, але зустрічається рідко. Причиною гострої кропив’янки у молодших дітей зазвичай буває інфекція, навіть якщо вона не супроводжується підвищенням температури тіла. У дітей старшого віку їжа, ліки та алергени інгаляційні також є важливими причинами кропив’янки. У дорослих кропив’янка зазвичай буває ідіопатичною та спонтанною.

Гостра кропив’янка з лихоманкою може бути першою ознакою інфекції COVID-19.

На хронічну спонтанну кропив’янку страждають 0,5–2% населення; у деяких країнах дві третини їх складають жінки. Однак більш поширена хронічна індукована кропив’янка.

Як розпізнати кропив’янку?

Уртикарні пухирі можуть бути від кількох міліметрів до кількох сантиметрів у діаметрі, білого або червоного кольору, з червоним відблиском або без нього. Кожен пухир може тривати від кількох хвилин до кількох годин і може змінювати форму. Уртикарії можуть бути круглими або утворювати кільця, візерунок у вигляді карти або гігантські плями.

Кропив’янка може вражати будь-яку ділянку тіла та має тенденцію до широкого поширення.

Сироваткова хвороба через переливання крові та реакції, подібні до сироваткової хвороби, через деякі ліки викликають гостру кропив’янку, що залишає синці, лихоманку, збільшення лімфатичних вузлів, біль у суглобах і набряк.

При хронічній індукованій кропив’янці пухирі з’являються приблизно через 5 хвилин після подразника і зберігаються від декількох хвилин до однієї години. Характерно, що пухирі бувають:

• Лінійні при дермографізмі
• Дуже маленькі при холінергічній кропивниці
• Обмежені при контактній кропивниці
• Дифузна холодова кропив’янка – якщо уражені великі ділянки шкіри, вони можуть призвести до непритомності (потенційно небезпечно при купанні в холодній воді).

Уртикарії більш стійкі при хронічній спонтанній кропив’янці, але проходять протягом 24 годин. Вони можуть виникати в один і той же час доби.

Що викликає кропив’янку?

Уртикарії виникають через вивільнення хімічних медіаторів з гладких клітин тканин та циркулюючих базофілів. Ці хімічні медіатори включають гістамін, фактор активації тромбоцитів та цитокіни. Медіатори активують чутливі нерви та викликають розширення кровоносних судин та витік рідини в навколишні тканини.

Для пояснення кропив’янки було запропоновано кілька гіпотез. Задіяні імунна система, системи арахідонової кислоти та системи згортання крові, а також досліджуються генетичні мутації.

Гостра кропив’янка

Гостра кропив’янка може бути спричинена наступними факторами, але причину не завжди можна з’ясувати.

• Гостра вірусна інфекція – інфекція верхніх дихальних шляхів, вірусний гепатит, інфекційний мононуклеоз, мікоплазма
• Гостра бактеріальна інфекція (хронічне вогнище інфекції – зуби, приносові пазухи)
• Харчова алергія – зазвичай молоко, яйця, арахіс, молюски.
• Лікарська алергія – часто антибіотик.
• Медикаментозна кропив’янка через псевдоалергію – аспірин, неселективні нестероїдні протизапальні препарати, опіати, рентгеноконтрастні речовини.
• Укуси бджоли чи оси
• Поширена реакція після локалізованої контактної кропив’янки – наприклад, на латекс

Тяжка алергічна кропив’янка може призвести до анафілактичного шоку.

Хронічна кропив’янка

Хронічна спонтанна кропив’янка переважно має ідіопатичний характер, тобто причина невідома. Імовірно вона розвивається внаслідок аутоімунних процесів. Близько половини досліджених пацієнтів несуть функціональні аутоантитіла IgG до імуноглобуліну IgE або його рецептора.

Хронічна спонтанна кропив’янка також може бути пов’язана з:

• Хронічна інфекція, така як Helicobacter pylori, кишкові паразити
• Хронічні аутоімунні захворювання, такі як системний червоний вовчак, захворювання щитовидної залози, целіакія, вітіліго та ін.

Висипання при хронічній спонтанній кропив’янці можуть посилюватися:

• При дії тепла
• Вірусною інфекцією
• Тертя (при носінні тісного одягу)
• При прийомі певних ліків – аспірин, нестероїдні протизапальні препарати, опіати.
• Вживання продуктів харчування, багатих гістаміном

Індукована кропив’янка є відповіддю на фізичний подразник.

Які фізичні подразники можуть спричинити кропив’янку?

• Погладжування або дряпання шкіри
• Вузький одяг
• Сушіння рушника після гарячого душу
• Холодне повітря на відкритій шкірі
• Холодна вода
• Лід
• Кріотерапія
• Пітливість, спричинена фізичними вправами
• Пітливість, спричинена емоційним розладом
• Гарячий душ
• Алергени (IgE-опосередковані): біле борошно, косметика, текстиль, латекс, слина, м’ясо, риба, овочі при контактному впливі
• Псевдоалергени або подразники: кропива дводомна, волохата гусениця, ліки при контакті з ними
• Тиск на уражену шкіру декількома годинами раніше
• Носіння важкої сумки
• Тиск від ременя безпеки
• Стоячи на сходах
• Вплив сонця на незвичні ділянки тіла
• Пляшка гарячої води
• Гарячий напій
• Відбійний молоток
• Гаряча або холодна вода
• Прісна, солона або хлорована вода

Рецидивуючий ангіоневротичний набряк без кропив’янки може бути пов’язаний зі спадковим або набутим дефіцитом С1-естерази комплементу.

Як діагностується кропив’янка?

Діагноз кропив’янка ставиться у пацієнтів за наявності уртикарій, які присутні менше 24 годин із ангіоневротичним набряком або без нього.

• При підозрі на лікарську, латексну або харчову алергію при гострій кропив’янці можуть знадобитися шкірні прик-тести та аналізи на алергени.
• При хронічній спонтанній кропив’янці немає рутинних діагностичних тестів, крім аналізу крові та визначення С-реактивного білка (ОАК, СРБ), але при підозрі на основне захворювання можуть бути проведені дослідження.
• Індуковану кропив’янку часто підтверджують, викликаючи реакцію, наприклад, дряпаючи шкіру при дермографізм або прикладаючи кубик льоду при підозрі на холодову кропив’янку.
• У пацієнтів з кропив’янкою з лихоманкою, болем у суглобах та нездужанням слід провести дослідження на виключення аутозапального захворювання.
• Іноді проводять біопсію уртикарій.

Чим лікувати кропив’янку?

Основне лікування всіх форм кропив’янки у дорослих та дітей полягає у застосуванні пероральних H1-антигістамінних препаратів другого покоління, таких як цетиризин або лоратидин. Якщо стандартна доза є неефективною, дозу можна збільшити вчетверо. Дозу антигістамінних препаратів підбирає лікар-алерголог залежно від тяжкості перебігу кропив’янки.

Уникнення тригерних факторів

• Виявлені тригери слід по можливості усунути (наприклад, ліки чи харчові продукти). Уникнення відповідних алергенів усуває кропив’янку протягом 48 годин.
• Лікування виявлених хронічних інфекцій, як-от H. pylori.
• Уникайте аспірину, опіатів та нестероїдних протизапальних препаратів (парацетамол, як правило, безпечний).
• Мінімізуйте харчові псевдоалергени протягом не менше трьох тижнів.
• Уникайте відомих алергенів, які були підтверджені позитивними специфічними IgE/шкірними прик-тестами, якщо вони мають клінічне значення для кропив’янки.
• Охолодіть уражену ділянку за допомогою вентилятора, холодної фланелі, пакету з льодом або заспокійливого зволожуючого лосьйону.
• Фізичні тригери для індукованій кропив’янці повинні бути зведені до мінімуму.
• Уникайте тісного одягу та тертя шкіри
• При холодовій кропив’янці тепло одягайтеся у холодну або вітряну погоду та уникайте купання у холодній воді.
• При сонячній кропив’янці носіть сонцезахисний одяг та застосовуйте сонцезахисні засоби широкого спектру дії.

Лікування хронічної рефрактерної кропив’янки

Пацієнти з хронічною кропив’янкою, які не реагують на максимальні дози пероральних антигістамінних препаратів другого покоління, що приймаються протягом чотирьох тижнів, повинні бути направлені до дерматолога, імунолога або лікаря-алерголога.

Існують переконливі докази на підтримку лікування омалізумабом або циклоспорином.

Довготривале застосування системних кортикостероїдів не рекомендується, тому що для зменшення симптомів кропив’янки потрібні високі дози, і вони мають неминучі побічні ефекти.